Авторизація ...
Ім'я користувача :
Пароль :

Про DocuDaуs UA у Львівському палаці мистецтв


   





1-3 листопада минули покази мандрівного фестивалю документального кіно про права людини "DocuDaуs UA" у Львівському палаці мистецтв.

За три дні глядачі переглянули шість документальних кінострічок.

1 листопада

"Хворісукалюди"
Документальний триптих про безпритульних, які переросли наркозалежність та намагаються розпочати доросле життя. У пошуках своєї матері хлопець повертається до рідного села, де панує деградація, ненависть та садистичний гнів. Вагітна дівчина хоче народити, хоча на її нащадка напевне чекає ще важче дитинство, але сестри переконують її зробити аборт. Модератором обговорення був керівник правозахисної організації “Корпус Свободи” Євген Філіпов. Основною темою обговорення було попередження розвитку заданого у фільмі сценарію. Були версії, що такі явища повинні бути попереджені адекватною роботою відповідальних інститутів. Це, перш за все, відповідальність громадського суспільства, держави. Та не варто забувати що така модель асоціальної поведінки є індивідуальним вибором. Тож подібні речі стаються з причин індивідуальної байдужості.

"Життя в раю, нелегали по сусідству"
З того часу, як швейцарський уряд організував для біженців, яким відмовили в притулку, депортаційний центр в ідилічному гірському селищі Вальцейна, кожний четвертий, хто проживає там – нелегальний іммігрант. «Життя в раю» викриває систему швейцарської політики надання притулку біженцям і те, як привілейовані жителі Заходу поводять себе з сусідами-біженцями. Як це впливає на їхні життя і як воно – бути шукачами притулку в «раю»?
Були висловлені прогнози що наплив біженців може чекати на Україну при вступі до ЄС. Модератором було спрямовано дискусію в тему порушення прав емігрантів. Також дискутанти проаналізували проблеми страху корінного населення по відношенню до емігрантів, особливо коли останні іншої раси. Не варто забувати, що державі не завжди під силу утримувати новоприбулих людей, забезпечувати їх роботою. Кожна країна по-своєму вирішує проблеми соціальної інтеграції нелегалів.

2 листопада:

"День шахтаря"

В українському селі справляють напівкарнавальну церемонію в застарілому радянському стилі. Аж раптом – шахта – така ж нещадна, як тюрма. Щоб захиститися від хаосу, всі ховаються за своїми реєстраційними номерами, як талісманами. Камера переносить глядачів глибоко в надра землі, яка поглинає і водночас годує, зігріває і просвітлює своїх дітей. У цей убогий, виснажливий, задушливий, тьмяний і тісний світ повзком вторгаються, брязкаючи металом і здіймаючи пил, зігнуті чоловіки. Свято, означене кількома надувними кульками, дає цим чоловікам трохи перепочити від повсякденності. Та чи справді їм дихається легше на поверхні?
Модератором обговорення була юрист Ольга Коцюруба. Присутніх фільм вразив, що було замітно під час обговорення. Проблематики індустріальних регіонів і шахтарських містечок в світлі актуальних подій в Україні є досить гострою. Перегляд фільму пройшов досить вдало: реакція і коментарі були доволі емоційними. Дехто виразив солідарність з шахтарями і визнав важливість їхньої праці. Однак були глядачі, які критикували шахтарів за їхні переконання.

“Євромайдан. Чорновий монтаж”
Три місяці революції. Від обуреного протесту до народного єднання. Від каструль на голові до кийків і бронежилетів. Від ейфорії перемоги до оплакування загиблих Небесної сотні. Революція як вибух пробудженої гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України.
Модераторами обговорення були співкоординатор львівського Євромайдану Борис Пошивак і представник Центру правових та політичних досліджень “СІМ” Ніна Хома. Багато хто з присутніх були очевидцями подій фільму. Інших глядачів цікавило чи не жалкують майданівці про те, що їхня ініціатива призвела до подальшого розгортання трагічних подій в нашій країні. Обговорення в основному велося про порушення прав людини попередньою злочинною владою.

3 листопада

“Путінські ігри”

Вперше за всю історію Зимових Олімпійських ігор змагання проводять на субтропічному курорті. «Сочі 2014» за витратами на підготовку – найдорожча Зимова Олімпіада, яка б’є всі рекорди за масштабами корупції та манії величі. Для прикладу, на будівництво 45-кілометрової дороги до Олімпійського селища були витрачені такі кошти, за які цю дорогу запросто можна було б вкрити золотом або вимостити чорною ікрою. Режисеру Алєксандру Ґєнтєлєву вдалося поговорити з багатьма ключовими фігурами – від мера міста Сочі та корумпованих підрядників, сенаторів і лобістів, до президента Олімпійського комітету Росії. Ці розмови допомогли авторові продемонструвати, що підготовка цієї Олімпіади є відчутною екологічною загрозою та історією про величезне розкрадання грошей.
Глядачів обурила особлива бездумність дій влади РФ та корумпована система держапарату чітко продемонстровану в фільмі. Хоча далеко ходити не варто - в Україні такі ж проблеми, тому громадянське суспільство це чи не єдина сила, здатна консолідуватись про злочинної влади.

“Останній лімузин”

Міхаіл, Андрєй, Ніна, Владімір, Надя та Люда – п’ятеро працівників колись могутнього автомобільного заводу ЗІЛ. Вони займали різні посади – від начальників та інженерів до майстрів і різноробів – і з болем сприймають безжальний занепад підприємства, намагаючись вистояти завдяки своєму професіоналізму в умовах, коли все навколо нищиться. Раптом завод отримує замовлення на виготовлення трьох легендарних лімузинів ручного збирання. Ці автомобілі колись були одним із основних символів військових парадів армії Радянського Союзу на Красній площі у Москві. Міхаіл разом зі своєю командою фахівців з ентузіазмом береться до справи, радіючи можливості показати, чого вони варті...
Чи не найпам"ятнішим є те, що дехто з учасників обговорення висловлював жаль до героїв фільму і наголосив про порушення трудових прав. Та їм і опонували, нарікаючи на неспроможність перебудуватись під сучасні умови ні керівництву підприємства, показаного у фільмі, ні знайти нову роботу більшості робітників, які працювали на заводі. Більшість учасників обговорення все ж погодились, що в такому випадку потрібне оновлення політики держави, покращення законодавства, трудових умов робітників.































  Поділитись посиланням

  


Не скупіться на ваші коментарі, ідеї та емоції:


Імя:
Пароль: (якщо зареєстрований)
Email: (обов'язово!)

теги форматування

додати смайли
 


Служба охорони Моноліт