Авторизація ...
Ім'я користувача :
Пароль :

Реконструкція революції на граніті


   

logo_stud_golod__kopiya.jpg (52.58 Kb)

Ти пам'ятаєш добу своєї незалежності?


Ти чув як воно відбулося? Але не пам'ятаєш, з чого воно почалось?



  9-10 жовтня площа на граніті(біля пам'ятника Таросові Шевченку) - святкування 20 річниці студентської революції на граніті. Прийди і дізнайся свою історію.

В програмі:

- фотовиставка
- спогади людей, які надали поштовх для нашої незалежності
- показ фільмів
- акустичний концерт


Святковий концерт «Пісні на граніті - 2010»
  Дата і місце проведення: 09-10 жовтня 2010 року, м. Львів пр. Свободи (біля пам’ятника Т. Г. Шевченку).
В програмі:
09 жовтня 2010 року, субота, 1-й день:
• Фотовиставка
15:00 год - Початок концертної програми:
• Виступи студентських колективів та музикантів;
• Читання поезії;
• Спогади учасників «Революції на граніті»;
• Пісні під гітару в братському колі;
22:00 год – Завершення концертного дня. Тиша. Нічна варта.

10 жовтня 2010 року, неділя, 2-й день:
• Свята Літургія. Служба Божа.
15:00 – Початок концертної програми:
• Виступи студентських колективів та музикантів;
• Читання поезії;
• Спогади учасників «Революції на граніті»;
• Пісні під гітару в братському колі;
22:00 год – Завершення концерту.

  Коротка концепція діяльності Студентського Братства
25 травня 1989 року на хвилі національного піднесення у м. Львові була створена перша незалежна українська студентська організація – Студентське Братство. Головною метою діяльності організації стало об'єднання студентської молоді для боротьби за незалежність України.

  Членами Студентського Братства завжди були активні, прогресивно налаштовані молоді люди – студенти-патріоти України, які формували вільне суспільство, створювали дух незалежного українського студентства, і творили історію нашої країни.

  Наприкінці 80-их років ХХ ст. Студентське Братство починало свою діяльність з політичних страйків (починаючи з заходів до виборів у ВР СРСР, виборів до місцевих рад всіх рівнів (1989-90 рр.)), акцій громадянської непокори через арешти активістів організації; брало участь у організації „Живого ланцюга” до річниці Дня Соборності України (22.01.1990 р.); було організатором „Студентської революції на граніті” (яка уже увійшла в підручники з новітньої історії України); видання самвидаву (газети „Братство”, „Грюндік” та інші). Організація проводила численні культурно-просвітницькі та мистецькі заходи (відновлення українських народних традицій, встановлення пам'ятників Українським січовим стрільцям, воякам дивізії „Галичина” (1989-90 рр.), українському козацтву в центральній та східній Україні; фестивалі „ВиВих”, і т.д.).
Після здобуття Україною незалежності Студентське Братство працювало далі над справою побудови сильної незалежної Української держави, активно діючи у студентському середовищі на національно-патріотичних засадах.

Сьогодні, як і 20 років тому, Студентське Братство – це громадсько-політична організація, яка має значний вплив на формування громадської думки та суспільної свідомості – це вже не просто одна із організацій, а чимале середовище, навіть, можна сказати, ідея. За цей час в організації сформувалось чимало людей – тепер вони відомі підприємці, журналісти, політики, митці. Вишкіл в Студентському Братстві пройшли сотні людей, ще тисячі, будучи прихильниками, перейнялись незалежним і свободолюбивим духом організації.

Студентське Братство є виразником ідей цілого покоління українців, активних та небайдужих до долі своєї країни. І запорукою тривалого існування організації є принцип, закладений в основу діяльності, – командна робота (“братство”) заради досягнення спільної мети.
Майбутнє країни будуть формувати люди, які сьогодні є студентами. І завданням організації було і залишається залучити їх до активного життя, а їхню енергію і творчу наснагу спрямувати на користь Україні.

Хронологія «Революції на граніті» ( Матеріали В. Мороз)

2 жовтня 1990р. о 10 год. ранку близько 40 активістів СБ і УСС розстелили на гранітних плитах площі Жовтневої революції (Майдан незалежності) матраци і оголосили про початок голодування.
До 20 години розбито наметове містечко.

На 3 жовтня на стояло 49 наметів, в голодуванні брало участь 137 осіб з Києва, Львова, Дніпропетровська, Івано-Франківська та інших міст. Організовано охорону, яку очолив член СБ м. Львова Ігор Коцюруба. Медична служба (студенти ЛМІ Тарас Семущак і Олег Тягнибок) з допомогою київських лікарень вела за голодуючими постійний нагляд, зокрема готувала гарячий гіркий чай, надавала першу медичну допомогу, щодня брали аналіз крові на цукор, що забезпечувало захист здоров’я студентів і унеможливлювало харчування, вживання соків чи підсолодженої води. За твердженням Олега Кузана, 70% голодуючих було зі Львова, а якщо враховувати допоміжний персонал – то майже 90% (охорона, пікети під виглядом київських студентів таін.).

4 жовтня – 151 учасник, ще 131 забезпечують обслуговування (охорона). Серед голодуючих троє жінок, зокрема народна артистка України Неоніла Крюкова.

5 жовтня в наметовому містечку відбулася зустріч голови ВР УРСР Леоніда Кравчука з Олесем Донієм та Маркіяном Іващишином. Телерепортаж про неї вперше об’єктивно ознайомив мешканців України з вимогами голодуючих.

8 жовтня – 158 осіб з 24 міст
9 жовтня – 180 осіб.
Підтримка народу, громадськості.

9 жовтня – зустріч Голови ВР Л. Кравчука, членів Президії ВР, голів комісій, депутатів, представників міністерств із шістьма представниками голодуючих: Олег Барков, Олесь Доній, В’ячеслав Кириленко, Маркіян Іващишин, Олег Кузан, Юрій Герцик (троє останніх – із СБ).

На підтримку голодування СБ м. Львова звернулося до студентів із закликом проведення страйку:

ШАНОВНЕ СТУДЕНТСТВО!!!
Наші друзі продовжують політичне голодування у Києві.
Наші вимоги відомі і підтримані всіми прогресивними людьми України. Ми вимагаємо:
1. Відмовитися від підписання нового союзного договору.
2. Негайно прийняти нові закони про вибори парламенту України, про партії та громадські організації.
3. Від уряду УРСР – визначення пунктів Декларації, що стосуються збройних сил.
4. Відставка голови Верховної Ради – Кравчука та голови Ради Міністрів Масола.
5. Дострокова відставка Верховної ради України та призначення нових виборів не пізніше весни 1991 року.
6. розпуск української філії КПРС (КПУ) та української філії ВЛКСМ (ЛКСМУ) і націоналізація їх майна.

Але реакційна більшість Верховної Ради відверто ігнорує ці вимоги. Більша частина з них навіть не внесена до порядку денного сесії.

Тому Студентське братство, Конфедерація студентів України, Українська студентська спілка звертаються до Вас із закликом підтримати вимоги голодуючих і провести з 10 до 13 жовтня загальноукраїнський студентський багатоденний політичний СТРАЙК. Страйк проводиться у пасивній формі (невихід на заняття). Ми звертаємося до всіх страйкових комітетів, трудових колективів підприємств, установ України з закликом підтримати наші вимоги.

НАША ДОЛЯ В НАШИХ РУКАХ!
Студентське братство

10 жовтня – десятитисячна маніфестація перед будинком Держтелерадіо УРСР добилася 10 хвилин прямого ефіру, в якому група депутатів на чолі Віктором Бедьом оголосила голодування на підтримку студентських вимог.
11 жовтня – у малому залі будинку Федерації незалежних профспілок України відбулася прес-конференція керівників наметового містечка, в якій взяли участь Олесь Доній, Олег Барков, Ігор Коцюруба (СБ), Олег Кузан (СБ), Сергій Бащук (СБ).
12 жовтня – мітинг на Хрещатику.
активізується міжнародна спільнота. През. СРСР Горбачову – листи, зокрема конгресменів і сенаторів США, укр. діаспори.
13 жовтня – перекрито рух на Хрещатику. Голодуючі поставили розкладачки поперек дороги.
14 жовтня – почали страйкувати багато навчальних закладів, зокрема старші класи середніх шкіл.
15 жовтня – загальний студентський страйк. В 11 годині стотисячна маніфестація пройшла з Хрещатика по вул. Кірова (тепер ???) до Верховної Ради, прорвавши шеренгу міліції перед її будинком. 70 студентів влаштували перед Верховною Радою сидячий страйк. Невдовзі виросло тут друге наметове містечко.
Ввечері захоплено червоний корпус Київського університету, над яким піднято синьо-жовтий прапор, а також жовтий корпус університету і найбільший, 7 корпус політехнічного інституту. Доступ до приміщень заблоковано студентами зсередини, призначено керівників.

Ввечері влада погодилася надати прямий ефір на телебаченні. В годинній передачі брали участь О. Доній, О. Барков, Т. Корпало, В. Кириленко та І. Коцюруба. Студенти обґрунтували свої вимоги до влади та закликали до загальноукраїнського страйку.

16 жовтня. ВР створила тимчасову узгоджувальну комісію для розгляду вимог голодуючих студентів. До неї увійшли 5 представників більшості (С. Гуренко, П. Залудяк, О. Коцюба, В. Сухий), від Президії ВР І. Плющ, 5 представників Народної Ради (С. Головатий, М. Горинь, В. Філенко, О. Шевченко, І. Юхновський), та 5 представників студентів – Олег Барков, Олесь Доній, Маркіян Іващишин (СБ), Сергій Бащук (СБ), Михайло Канафоцький (СБ).

17 жовтня – Постанова Верховної Ради Української РСР про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в місті Києві з 2 жовтня 1990 року
Розглянувши вимоги студентів, які проводять голодування в місті Києві, передані Президії Верховної Ради У РСР 2 жовтня 1990р., та узявши до уваги результати роботи узгоджувальної комісії Верховної Ради У РСР, утвореної 16 жовтня 1990 року, Верховна Рада Української РСР постановляє:

1. Стосовно проведення нових виборів. Впродовж: другої сесії Верховної Ради У РСР прийняти закон про референдум Української РСР, закон про політичні партії та організації Української РСР, закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та закон про вибори Української РСР на багатопартійній основі. У 1991 році провести в Українській РСР всенародне голосування-референдум з питань довіри Верховній Раді Української РСР дванадцятого скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.
2. Стосовно військової служби громадян України. Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина. З цією метою до 31 грудня 1990 року прийняти закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, закон про альтернативну військову службу, а також: утворити необхідні державні органи.
3. Стосовно націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України. Відповідно до рішення Верховної Ради УРСР від 15 жовтня цього року розглянути на сесійному засіданні висновки Міністерства юстиції і Державного арбітражу УРСР про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради з цього питання.
4. Стосовно союзного договору. Згідно з рішенням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим сесією Верховної Ради від 15 жовтня цього року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної, економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і, поки цього не досягнуто, – укладання союзного договору вважати передчасним.
5. Стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР. Прийняти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука від 17 жовтня 1990 р. стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97.9, статтею 108.4Конституції УРСР.
6. З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до ЗО листопада 1990 р. привести діючу Конституцію у відповідність до положень Декларації про державний суверенітет України.

Голова Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки Л. М. Кравчук.
17 жовтня 1990 р., м. Київ.



  Поділитись посиланням

  


Не скупіться на ваші коментарі, ідеї та емоції:


Імя:
Пароль: (якщо зареєстрований)
Email: (обов'язово!)

теги форматування

додати смайли
 


Служба охорони Моноліт